Отец отказался. И снова началась травля. Сначала в западной прессе, затем подключились и многие в Украине. Конечно, тем, кто представляет себе «розбудову духовності» только под патронатом американских покровителей, вряд ли могли понравиться жесткие оценки отцом происходящего в Украине: “Любов до України тільки декларувалася, її у наших чиновників – не густо. І зараз ми опинилися на гігантській купі світового сміття. Тим більше, понадіялися на західні демократії, мовляв, вони нам допоможуть. Насправді ж Захід зацікавлений, аби Україна, Росія, Бєларусь, Казахстан були економічно слабкими, залежними сировинними придатками. Я роблю висновок, що зараз Україна як організм знаходиться в стані клінічної смерті. Тобто, надія є. Але, щоб серце запрацювало, потрібні сильні реаніматори... Відновлюють козацтво, чіпляють дерев’яні шаблі, булавами обвішуються. Проте насправді це – містифікація, карикатура на козацтво. Перед Україною є вибір: стати нацією творців або руйнаторів. Зараз фактично ми руйнатори.
Больно глядеть мне на разорённый отчий дом. Помогу. Есть у меня и полки железные, и бой огненный, а, главное, со мной верные товарищи-побратимы. Соберём силу великую, одолеем супостатов. Степь отвоюем у Неверных, заселим своими, русскими людьми. Станем у Синего моря, порты поставим, флот построим, торговать будем. От Студёного моря и до Синего раздвинуться пределы державы нашей. Да только и друзья и враги теперь знают меня под русским именем. Не Москаль я отныне, а Русский. Так и пойдём на врагов вместе: Рус, Русин и Русский!



О проекте
Главная
Материалы
Статьи
Конференции
Видео
Библиотека
Колонка литератора
Трибуна
Проект «Ukraina»
Самые комментируемые
Самые популярные
Самые понравившиеся
События
Правила
Связь
Поиск
Регистрация
Содержимое за дату: Среда, 01 Апреля 2026